 |
23 грудня 2008 р. в рамкам відзначення 65-річниці визволення міста Черкаси від фашистських окупантів за ініціативи Центру культури та виховання ЧДТУ в актовому залі перед студентами, викладачами та співробітниками з патріотичною концертною програмою на військову тематику виступив відомий черкаський хор „Промінь” Будинку офіцерів.
Відкриваючи концертну програму помічник ректора з гуманітарної освіти та виховання, кандидат історичних наук, доцент Валентин Миколайович Лазуренко розповів про ті заходи, які відбувались в ЧДТУ та були присвячені роковинам визволення міста Черкаси від фашистських загарбників та про особливості національно-патріотичного виховання в університеті на сучасному етапі. Він також зазначив: „Велика Вітчизняна війна 1941–1945 рр. – це не лише наше минуле, її подих ще і сьогодні холодить кров в жилах тих, хто був свідком жорстоких звірств фашистських загарбників. Вона круто повернула життя всієї країни, прийшла в кожен дім, в кожну сім’ю. Вона знищила в своєму полум’ї мільйони людських долей, принесла страждання і горе, які і понині гостро і скорботно хвилюють народну пам’ять. Але все-таки наш солдат переміг...
14 грудня 1943 р. місто Черкаси остаточно визволили від фашистів.
22-м військовим частинам і з’єднанням було присвоєне почесне найменування „Черкаських”, на відзнаку цієї перемоги салютувала Москва. Більше тисячі воїнів були нагороджені орденами і медалями, більше 20 з них стали Героями Радянського Союзу, це були воїни різних національностей: єврей О. Блувштейн, українці М. Пилипенко, І. Онопрієнко, І. Хоменко, росіяни В. Поднєвич, О. Суріков, В. Молотков, Ф. Лазарєв, башкир Ж. Сунагатулін.
Складний нині час. В Україні сьогодні з потужною силою утверджуються підвалини сучасної державності, йде непростий процес реформування усіх сфер суспільного життя, формуються нові засади міжнародних відносин. Все це вимагає терпіння, згуртування суспільства, громадянської злагоди і миру. Це можливе лише на ґрунті історичної правди.
Тож хай буде вічною народна пам’ять. Пам’ять про минуле, його тріумф і трагедію. Саме пам’ять дає в кінцевому підсумку безпристрасну оцінку епосі, події, особі, дозволяє зберегти зв’язок часів.
Тільки за допомогою пам’яті ми здатні пройти очищення через спокуту.
Тільки виповівши минулі страждання і давній біль серця, пройшовши заново хресну путь своєї історії, ми зможемо спорудити нову хату свою, свою волю, своє щастя, де на сторожі встане правда, стане труд і віра в себе, в те, що ти людина, гідна прекрасної долі”.
Захід відвідали понад 300 студентів та викладачів.
|
 |